Пятница, 29.03.2024, 07:44
Приветствую Вас Гость | RSS

Вчитель року 2014

Меню сайта
Категории раздела
ЗНО [3]
Вміщено матеріали щодо підготовки до ЗНО
Наш опрос
Звідки Ви?
Всего ответов: 98
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Опис досвіду

                              Для того, щоб стати щасливим, треба творити завжди!

                            У творчості  –  спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди…

                            Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,

                            Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,

                            Бо творчість – це серце світу, душа,  що творить дива!

                            Не смій її загубити!  Знайди життєдайні слова!..

                                                                                              М.Сом

 

              Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам'яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове,  з повноцінними потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

Вже 14 років я працюю в школі і з хвилюючою радістю спостерігаю, як мої учні, після випуску із школи, знаходять себе в цьому дорослому житті. І розумію, що ті знання, які були вкладені в їх малі голівки, вміння і навички знадобилися їм і знайшли своє практичне застосування.

   Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі  є всебічний  розвиток школярів, зокрема, творчих здібностей особистості, бо творчість – це сукупність різних здібностей людини.

      В сучасних умовах  гуманізації й демократизації навчального процесу актуальні  дидактичні  принципи  В.О.Сухомлинського: «…Навчити дітей мислити і почувати   –   це перший крок до творчості», значить, до вдосконалення, щастя жити  «між людьми».  Упродовж  кількох років працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів.

Багато років у моїй роботі незмінним помічником залишається В.О.Сухомлинський, його погляди на місце дитини у суспільстві та значення особистості педагога у формуванні творчого, інтелектуального й соціально компетентного, креативно мислячого громадянина України. В.О.Сухомлинський вважав, що у кожній дитині закладено певний творчий потенціал. Власний досвід переконав мене в істинності таких висновків.

  «Навчання має бути веселим…» – вислів Анатоля Франса – моє кредо у роботі з дітьми. Значної уваги я надаю грі. Гра має бути засобом усебічного розвитку, зокрема розвитку інтелектуального.  Зважаючи на те, що існуюче нині  неемоційне і «серйозне» навчання пригнічує природу дитини і що  лінгвістична гра стала методом у навчально-виховному процесі сучасної школи, виникла потреба у створенні посібника «Дидактичні ігри – шлях до пізнання і творчості». (додаток № 1). Лінгвістична гра  – це один із найефективніших методів навчальної діяльності та засобу виховання школярів. Цікаве трансформування нетрадиційних видів роботи у палітру уроків у формі гри – це безмежний простір відкриттів інноваційних технологій у методичній лабораторії словесника. Мета посібника – репрезентувати із досвіду роботи деякі лінгводидактичні надбання та ігрові технології навчання.

На мою думку, за маленькою шкільною партою твориться народ, а творять його  в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання.  

Тема досвіду роботи: «Формування особистості учня на основі розвитку його індивідуальних і творчих можливостей шляхом використання інтерактивних технологій навчання».

Мета: осмислене сприйняття дитиною нових знань; думати, розуміти сутність речей; вміння аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов; створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра; розвивати творчу уяву учня , асоціативне мислення; прагнення постійно вдосконалюватися; вивчити індивідуальні особливості дітей, сприяти розвитку їхніх здібностей; особистим прикладом виховувати повагу до моральних принципів.

Актуальність: ця тема є актуальною, бо забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури, виховує патріота своєї держави.

 У досягненні цього  найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, впровадження яких забезпечує:
–    якісний рівень знань;
–    робить урок цікавим;
–    досягнення максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.

Працюючи над певною темою, використовую такі інтерактивні технології   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення». (додаток № 2)

 На уроках української літератури використовую інтерактивні технології: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». ( додаток №      Ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання, ретельна підготовка, творчий підхід учителя.

Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими. Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

   Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  

Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань:
-    пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;
-    розвивати критичне мислення школярів;
-    навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;
-     вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;
-     диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;
-    розвивати аналітичне мислення учнів;
-     формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;
-    сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;
-    формувати творче мислення;
-    підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;
-     сприяти психічному розвитку дітей;
-     створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;
-    забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;
-    формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

    Готуючись до кожного уроку,  слід пам’ятати слова А.Макаренка:
«Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності».

  Спілкуючись із дітьми, обираю такі методи  й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові  та  формуванню комунікативної компетенції учнів,  без якої  у майбутньому неможлива  повноцінна діяльність особистості. Прагну розвивати мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюся створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на опонента (співрозмовника). Таким чином, мовна компетенція передбачає вдосконалювати мовленнєві уміння учнів, тобто уміння слухати, читати і писати. Використовую комунікативні методи , до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма.  Слід зазначити основні з них:
- метод комунікативних вправ 

-  метод проектів 

- дослідницький метод 

- проблемний метод 

Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості.

На уроках практикую використання опорних схем – конспектів, це допомагає економно і раціонально використовувати час, сприяє кращому сприйняттю, засвоєнню

і запам'ятовуванню навчального матеріалу; розвиває самостійну пізнавальну діяльність школярів. Під час «озвучення» опорних схем – конспектів відпрацьовуються

навички активного, логічно чіткого,  аргументованого мовлення, думка оформлюється в слова і фрази, розвивається мовленнєва культура, збагачується словниковий запас.(додаток № 3)

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів, організації дозвілля школярів, культурного відпочинку, поширенню виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Кожного року я залучаю учнів до тематичних позакласних заходів , які проводяться в школі (додаток 4).

«Той, хто не знає свого минулого - говорив Максим Рильський, - не вартий майбутнього».  Зважаючи на те, що завдання вчителя української мови та літератури полягає ще й у вихованні свідомого патріотичного громадянина, мною була розроблена програма спецкурсу «Козацька валеологія». Мета спецкурсу – ознайомити дітей та підлітків з козацькою валеологією, про особливості козацького виховання, що повинно орієнтувати підростаюче покоління на здоровий спосіб життя і гідну поведінку у громадському житті, виховувати в ньому здорову особистість за всіма аспектами, яка характеризувала б здоров’я самого суспільства і зв’язків людей між собою.

Завдання курсу полягає в допомозі дітям опанувати козацькі філософсько-соціологічні, психолого – педагогічні засади розуміння здорового способу життя і оволодіти методикою розкриття здорово-творчої природи особистості для утвердження толерантних стосунків між індивідами; пробудити людську духовність; спрямувати увагу на суспільно-родинну атмосферу; турбота про норми співжиття та гігієну душі й тіла. (додаток № 5)

Отже, призначення вчителя-філолога – відкривати дітям радість творення, бо, за висловом  В.О. Сухомлинського,  «…відчуття рідного слова,  найтонших його відтінків, уміння вималювати словесний  художній образ приходить до учня не воднораз. Творчій спроможності передує велика робота розуму й душі і самої дитини, і вчителя, найперше завдання якого – побачити й роздмухати творчу жаринку, щоб, зрештою, засвітилася думка через щемке натхненне слово, а то й спалахнула вогнем пристрасті, сіючи у людських душах шляхетні почування, спопеляючи зло, підлість, жорстокість. Діти, у яких учитель зумів  пробудити потяг до творчості, щасливі: вони пізнали високу духовну радість, їхні душі полонило диво Слова…»

 

 

 

 

 

Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив записей

Copyright MyCorp © 2024
Бесплатный хостинг uCoz