Словосполучення (додаткову інформацію див. у розділі 8 клас дистанційна освіта)

Види словосполучень

Чим відрізняється словосполучення від речення? (Не є одиницею спілкування; не має інтонації, властивої реченню; є лише будівельним матеріалом для речення)
- Які поєднання слів не становлять словосполучення? (за чинною шкільною програмою у класах без поглибленого вивчення української мови до словосполучень не належать: поєднання підмета і присудка, службові частини мови та вигук у сполученні з повнозначним словом, складена
форма майбутнього часу дієслів, складена форма ступенів порівняння прикметників та прислівників, рівноправні, взаємонезалежні члени речення, фразеологічні звороти)

Це треба знати!
Субстантивовані (ті, що перейшли в іменник) службові частини мови й вигук теж виступають членами словосполучення: маленьке «але», набридливе «хай», тихе «алло», оскільки повністю набули смислових і граматичних якостей іменника й перебрали його синтаксичну функцію.

- На які групи за значенням поділяються словосполучення? (Синтаксичні, або вільні; лексичні, або стійкі)
- Яка різниця між цими групами словосполучень? ( Синтаксичні словосполучення утворюються в процесі мовлення, тобто під час творення речень, і кожне слово в них зберігає своє конкретне лексичне
значення: прийом відвідувачів, поговорити з директором; лексичні словосполучення існують у мові в готовому вигляді і завжди називають одне поняття: на носі зарубати (запам’ятати - фразеологізм), Азовське
море, Кривий Ріг (географічні назви), центральна нервова система (термін із біології)
- На які групи поділяються словосполучення за взаємозалежністю його
членів між собою? (Сурядні й підрядні (відповідно до програми для класів з поглибленим вивченням української мови).
- Які словосполучення є сурядними? ( Члени словосполучення рівноправні, від одного до другого не можна поставити запитання: швидко та вправно; світло або темрява; скромний, але наполегливий; чи пан чи пропав)
 

Це треба знати!

Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням і певними граматичними ознаками: права й свободи, думаємо й вирішуємо. Іноді це можуть бути антоніми: світло й темрява, великі й малі.
Не можна поєднувати між собою різнопланових за значенням і граматичними ознаками слів. Вислови на зразок «дерева й сосни» (сосни теж дерева), «письменники й поети» (поети теж письменники), «читати й
малювання» побудовані неправильно.

- Які словосполучення належать до підрядних? (Члени словосполучення взаємно підпорядковані, є головний і залежний член, від головного до залежного ставиться запитання: зустріч через роки; задивлений у майбутнє; сумний, бо втомлений)
- На які групи поділяються підрядні словосполучення за роллю в реченні? Як їх розрізняти? (На предикативні і непредикативні. Предикативні
підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета й присудка і виконують у двоскладному реченні роль синтаксичного центра , навколо
якого об’єднуються всі інші слова: директор вирішив. Непредикативні підрядні словосполучення в реченні входять або тільки до групи підмета,
або до групи присудка, або до групи якогось другорядного члена: кабінет директора )
- Як поділяються словосполучення за будовою? (На прості (непоширені) й складні (поширені)
- Які словосполучення є простими? ( Ті, що не розчленовуються на простіші компоненти: високе небо, небо над головою)

Це треба знати!
До простих належать і багатослівні словосполучення, які складаються:
а) із слова в простій формі і слова в складеній (аналітичній) формі: буду вступати до університету; б) із слова і нерозкладного словосполучення: ціна блакитного палива, дівчина з карими очима.

Які словосполучення належать до складних? ( ті, що членуються на простіші компоненти – непоширені словосполучення: високе блакитне
небо – високе небо, блакитне небо)
Як поділяються словосполучення залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово (у підрядному словосполученні) чи обидва слова
(у сурядному словосполученні, н-д: журба і радість; два й один)? (На іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, прислівникові, дієслівні)
 

Це треба знати!
Словосполучення, до складу яких входять кількісні числівники у непрямих відмінках., крім знахідного, та іменник у непрямому відмінку, слід
вважати іменниковими: п’ятьом студентам, двох будинків. Якщо ж до складу словосполучення входить числівник у називному чи знахідному відмінках, то
таке словосполучення буде числівниковим: три яблука, сто учнів. Із числівниками тисяча, мільйон, мільярд та з дробовими у будь-якому
відмінку словосполучення належать до числівникових: тисяча гривень, тисячею гривень, одна десята відсотка, однієї десятої відсотка.
До дієслівних належать словосполучення, якщо головним словом виступає не лише власне (особове) дієслово, а і його форма: за морем
знайшовши, забутий на підвіконні, зроблено на славу, будувати для людей.

- Який існує спосіб зв’язку між словами у сурядному словосполученні? (Координація)
- Які способи зв’язку можливі між словами в підрядних словосполученнях? (Узгодження, керування, прилягання, в окремих випадках координація)
- Який зв'язок у підрядному словосполученні називається узгодженням? ( Головний член узгоджує із собою залежний у тій самій граматичній
формі, що має сам: ранковий концерт (узгодження в роді, числі й відмінку); ти думаєш (узгодження в особі й числі), вони думали (узгодження у роді й числі )

Це треба знати!
У словосполученні із залежним словом-прикладкою обов’язковим є лише узгодження у відмінку: місто Черкаси, до міста Черкас.

- Який зв'язок у підрядному словосполученні називається керуванням? (Залежне слово (іменник, займенник з особовим значенням) завжди
стоїть у певному непрямому відмінку ( з прийменником або без нього) незалежно від форми головного слова: розповісти про пригоду, троє
знайомих, його порада)
- Що таке прилягання як тип підрядного зв’язку між словами у словосполученні? (залежним виступає незмінне слово, яке приєднується
до головного лише за змістом: прибув удосвіта, приїхали перевіряти)

Це треба знати!
Якщо залежним виступає прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова, незмінюваний іменник , йдеться про прилягання: думки вголос,
йти шкандибаючи, намагаємося допомогти, вечірка у кафе. Способом прилягання іноді приєднується прикладка до означуваного слова: станція
П’ятихатки, на станції П’ятихатки; журнал «Всесвіт», у журналі «Всесвіт».
- Чи існує координація як тип підрядного предикативного зв’язку? (для класів з поглибленим вивченням української мови) (Так, присудок
координує свою граматичну форму із формою складеного підмета чи однорідних підметів, наприклад: троє невідомих перезирнулися, батько
та син озирнулися)

У мовознавстві немає єдиного погляду на координацію як вид предикативного зв’язку. Одні вчені координацією вважають будь-який
зв'язок між підметом і присудком: сонце заходить; інші – зв'язок між однорідними підметами або між підметом, вираженим словосполученням, або соціативним (об’єднаним) підметом і присудком: Марічка та Іван
зустрічаються, хлопці з дівчатами замовкли, залишилося двоє чергових. Схиляємося до думки, що зв'язок між простим підметом і присудком є
цілком виразним узгодженням у граматичній формі (особі / роді, числі), тому вважаємо координацією зв'язок між однорідними підметами, складеними підметами і присудком.
 

«Вузлики напам’ять»
 Послідовність синтаксичного розбору словосполучення (для класів
без поглибленого вивчення української мови)
1. Виділити словосполучення в реченні.
2. Назвати головне і залежне слово. Поставити запитання.
3. Визначити, якими частинами мови вони виражені.
4. Указати вид словосполучення за будовою ( просте чи складне).
5. Визначити вид словосполучення за способом вираження головного слова (іменникове, прикметникове, числівникове, займенникове., дієслівне, прислівникове).
6. З’ясувати тип підрядного зв’язку слів у словосполученні (узгодження, керування, прилягання)
 Послідовність синтаксичного розбору словосполучення (для класів із
поглибленим вивченням української мови)
1. Виділити словосполучення в реченні.
2. Назвати головне і залежне слово. Поставити запитання.
3. Указати, яке воно – лексичне чи синтаксичне.
4. Якщо синтаксичне, то визначити сурядне чи підрядне.
5. Визначити вид словосполучення за способом вираження головного слова (у підрядному словосполученні) чи обох слів (у сурядному словосполученні) – іменникове, прикметникове, числівникове, займенникове, дієслівне, прислівникове.

6. Визначити вид підрядного словосполучення за роллю в реченні (предикативне чи непредикативне).
7. Указати вид словосполучення за будовою ( просте чи складне).
8. З’ясувати тип сурядного (координація) чи підрядного зв’язку слів у словосполученні (узгодження, керування, прилягання, координація)

 Часом звичайні словосполучення в описовій формі заступають назви окремих осіб, предметів, явищ як замінники їх і умовно усталюються,
закріплюються, «зростаються» з предметами, особами чи явищами, які називають. Такі словосполучення називаються перифразами, або
парафразами. Перифраза (парафраз) називає предмет, істоту, явище, поняття через опис їхніх найважливіших, найхарактерніших рис, ознак,
наприклад: туманний Альбіон – Англія, дочка Прометея – Леся Українка.

«Вузлики напам’ять»
 Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде порівняння,
обов’язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж:
дорожчий за золото (а не «дорожчий золота»).
 Після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником
вживається прийменник на: хворий на діабет.
 При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку
множини, а не в родовому однини: два учні . І навпаки, при числівнику
півтора іменник вживається в родовому відмінку однини, а не в
називному множини.