Другорядні члени речення. Види обставин за значенням

Обставина — це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб дії, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? тощо.

Обставини найчастіше пояснюють присудок, але можуть пояснювати й інші члени речення. Залежать від прикметника, дієприкметника, прислівника

Види обставин за значенням

Обставини виражаються:

— прислівником: Опівночі падатиму рясною росою. (Т. Шевченко) Спросоння він голосно закричав. (І. Нечуй-Левицький);

— іменником у непрямому відмінку з прийменником або, рідше, без нього: Шумить весна у силі й цвіті. (М. Рильський);

— дієприслівником, дієприслівниковим зворотом : У казані дозріває, булькочучи, каша. (А. Малишко);

— неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини послухати. (М. Рильський)

Як й інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологічними зворотами : Жив собі як вареник у маслі. (Ю. Збанацький)