1)   Відокремлені додатки, що мають значення виключення, включення або заміщення.

Порівняно з означеннями та обставинами, додатки рідко бувають відокремленими. Їх відокремлення залежить від змістового навантаження. Ознакою їх відокремлення виступає наявність на початку такої синтаксичної групи прийменників: крім, опріч, замість, за винятком. Вони виступають з іменниками в родовому відмінку. Така синтаксична група має значення виключення або заміщення й перебуває в безпосередньому зв’язку з іншим додатком або виступає в ролі додатка при дієслові-присудку: Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О. Гончар)

2)   Умови виділення відокремлених додатків.

Відокремлюються у вимові інтонацією і виділяються на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість: За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив. (Панас Мирний) Але на возах, окрім їздових, нікого нема. (О. Гончар)

3)   Відокремлення додатків із прийменником замість.

Додатки з прийменником замість будуть відокремлюватися тільки тоді, коли вони означають предмети, які можуть заміщати один одного: Замість парт, у клас поставили нові столи.

Додатки з прийменником замість не відокремлюються тоді, коли їх можна замінити відповідною конструкцією з прийменником за: Син пішов на роботу замість батька.— Син пішов на роботу за батька.

Якщо така заміна неможлива, тоді додатки з прийменником замість відокремлюються: Ігор Степанович вирушив у відрядження поїздом, замість літака.