Поняття про відокремлення

1)   Поняття про відокремлення.

Відокремлення — це виділення одного з членів речення (як одиничного, так і з пояснювальними словами) за допомогою інтонації з метою надання йому певної синтаксичної самостійності: Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо. (М. Рильський)

Відокремлення — це синтаксична одиниця на рівні речення. Воно ускладнює речення.

2)   Які члени речення називаються відокремленими?

Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі — розділовими знаками: Поза містом лежали Кримські гори, вкриті лісом. (П. Панч)

3)   Які члени речення можуть відокремлюватися?

Відокремленими бувають другорядні члени речення (означення, прикладки, обставини, додатки), яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами: Підтягнувши щит ближче до світла, Ігор провів по ньому рукою. (Ю. Щербак)

4)   Умови відокремлення другорядних членів речення. Як виділяються відокремлені члени речення у вимові й на письмі?

Означення і прикладки відокремлюються видільною інтонацією при вимові та комами (рідше тире) на письмі,— якщо вони відносяться до особового займенника: Веселий, гостинний, він любив товариство. (М. Коцюбинський).

Узгоджені поширені означення і прикладки, а також два і кілька однорідних узгоджених непоширених означень, якщо вони стоять після означуваного іменника: Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі. (М. Коцюбинський) Про щастя, здобутеє нами, шепочуть зелені літа. (В. Сосюра) Нащадок козаків, щирий патріот, він дбав про збереження української культури.

Відокремлюються обставини, виражені одиничним дієприслівником або дієприслівниковим зворотом: З лави, стогнучи, підвівся Бараболя. (М. Стельмах) Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед баскими кіньми. (О. Гончар)

Порівняно з означеннями та обставинами, додатки рідко бувають відокремленими, їх відокремлення залежить від змістового навантаження. Ознакою їхнього відокремлення виступає наявність на початку такої синтаксичної групи прийменників крім, опріч, замість, за винятком: І ніхто того не чув, не знав і не бачив, опріч Марка маленького. (Т. Шевченко) З ними, крім комбата, був і гвардії майор Воронцов.

Увага! Відокремлюватися можуть лише другорядні члени речення — означення, прикладки, обставини, додатки. Головні члени речення не відокремлюються.