Відокремлені уточнювальні члени речення

1)   Для чого існують у мові уточнювальні члени речення?

Уточнювальні члени речення служать для уточнення, конкретизації, пояснення тих членів речення (уточнюваних), після яких стоять: На вигоні, коло стіжка, гула молотарка.

2)   Які члени речення бувають уточнювальними?

Уточнюватися може будь-який член речення.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця й часу: А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузку і ще якихось невеликих рослин. (О. Довженко) У неділеньку й святую, у досвітню годину, у славному-преславному місті Чигирині задзвонили в усі дзвони… (Т. Шевченко)

Рідше в ролі уточнювальних членів речення вживаються обставини способу дії, означення, додатки, підмети, присудки: Рівно, на повні груди, дихає степ. Обидва, Сергій і Віктор, охоче погодилися з батьком. Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині. (І. Франко)

3)   Особливості інтонування речень з уточнювальними відокремленими членами.

В усному мовленні уточнювальні члени речення вимовляються з дещо зниженою інтонацією і з невеликими паузами на їх межі.

4)   Розділові знаки при уточнювальних відокремлених членах речення.

Уточнювальні члени речення переважно відокремлюють комами, іноді — тире: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата. (Ю. Мокрієв) Особливо славиться легендами найпоетичніше місце в Житомирі — кам’яна долина ріки Тетерів… (В. Шевчук)

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення.

Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і т. ін., а на питання коли саме? де саме? що саме?

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього і вимовляються вони з різною інтонацією.

Відокремлення уточнювальних членів речення