Члени речення
|
Головні |
Другорядні |
|||
|
Підмет |
Присудок |
Додаток |
Означення |
Обставина |
|
Питання |
||||
|
Хто? що? |
Що робить предмет? що з ним робиться? який він є? що він є? |
Питання непрямих відмінків іменника: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (на) кому? (на) чому? |
Який? чий? котрий? скількох? скільком? (у непрямих відмінках) |
Де? куди? звідки? як? коли? чому? відколи? |
|
Функції |
||||
|
Називає предмет, про який щось стверджується або заперечується в реченні |
Стверджує або заперечує щось у реченні (виражає ознаку підмета в часі) |
Означає предмет, на який спрямована дія, стан |
Виражає різні ознаки предмета |
Виражає ознаку дії або іншої ознаки |
|
Види |
||||
|
Простий, складений |
Простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний |
Прямий, непрямий |
Узгоджене, неузгоджене, прикладка |
Часу, місця, мети, причини, міри і ступеня, способу дії, умови, допусту |
Означення — це другорядний член речення, що має загальне граматичне значення ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?: Осінній день березами почавсь. (Л. Костенко)
За способом поєднання з означуваним словом означення поділяються на узгоджені та неузгоджені.
Узгодженим називається означення, яке поєднується з означуваним словом зв’язком узгодження: рідна мова, нестихаючий гамір.
Неузгодженим називається означення, яке поєднується з означуваним словом зв’язком керування або прилягання: пісня Шевченка, будинки дивної краси.
Вираження неузгоджених означень
|
Спосіб вираження |
Приклад |
|---|---|
|
Іменник у родовому відмінку без прийменника |
Поглянь, ідуть сини труда, і слави, і волі, таких богатирів не знайдеш ти ніде. (В. Сосюра) |
|
Іменник з прийменником |
Наш труд — це зброя у світовій війні за мир, за щастя, за життя багате. (М. Рильський) |
|
Присвійний займенник (його, її, їх) при іменнику в усіх відмінках, крім родового |
В його голосі бриніли десятки несподіваних і живих інтонацій. (О. Довженко) |
|
Неозначена форма дієслова |
А час прийшов іти до бою. (Нар. творч.) |
|
Прислівник |
Дорога додому — найкраща з доріг. (Д. Павличко) |
|
Дієприслівник |
Вітанням стоячи зустрів клас учителя. (О. Донченко) |
|
Сполученням слів |
У морозному повітрі голоси виводили розкотисто і чисто незвичну пісню грузної краси. (М. Бажан) |
|
Вигук |
Солдати з криком «ура» кинулися на ворогів. (І. Цюпа) |
Вираження узгоджених означень
|
Спосіб вираження |
Приклади |
|---|---|
|
Прикметник |
Сміються байдужії зорі холодним промінням мені. (Леся Українка) |
|
Дієприкметник |
На розгорнутій свитці перед ними лежав хліб, цибуля і сало. (В. Підмогильний) |
|
Дієприкметниковий зворот |
Запий все медом, зібраним з квітів краю твого. (У. Самчук) |
|
Займенник |
Я відаю, кого ти дожидаєш, та тільки ба! — шкода твого жадання! (Леся Українка) |
|
Порядковий числівник |
А сегодня кінчаєсь тобі шістнадцятий рік, то треба аби-сь їхала у тридев’яту землю… (Ю. Федькович) |