Додаток
Відповідає |
Чим виражений |
Прямий |
Непрямий |
Кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (на) кому? (на) чому? |
Іменниками, займенниками, прикметниками, дієприкметниками, числівниками, неозначеною формою дієслова, вигуками |
Стоїть у знахідному відмінку без прийменника або в родовому відмінку без прийменника (коли при дієслові є частка не або виражена ним дія переходить на частину предмета): До дна допито радощі і горе. (Ю. Клен) На лимані не солили риби в бочках. (І. Нечуй-Левицький) |
Виражений одним із непрямих відмінків або знахідним відмінком із прийменником: Грає сонце в горщиках. (М. Хвильовий) |
1) Додаток як другорядний член речення.
Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх, крім називного).
Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет, а саме: іменником, займенником чи іншою частиною мови в значенні іменника або словосполученням: Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі і рівного права для всіх… (І. Франко) Три явори посадила сестра при дорозі. (Т. Шевченко)
Додаток, виражений неозначеною формою дієслова, називається інфінітивним: Я тобі наказую мовчати, з коня я не зійду… (Ю. Яновський) Я так люблю сіяти.
2) Залежність додатка від присудка.
Додаток, як правило, залежить від присудка і пояснює присудок, або, рідше, інші члени речення: Вітер котив курай та перекотиполе. (Ю. Яновський) Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом. (М. Коцюбинський)
3) Додаток прямий і непрямий.
Усі додатки, крім виражених неозначеною формою дієслова, поділяються на прямі й непрямі.
Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку (кого? що?) без прийменника: Оксана насторожилась, аж голову підвела і вухо до батьків наставила. (А. Головко)
Прямий додаток може стояти і в родовому відмінку:
— якщо перед перехідним дієсловом є заперечна частка не: Оверко не підвів очей. (Ю. Яновський);
— якщо дія переходить на частину предмета: Біля печі мати висунула горщик і в миску насипала борщу. (А. Головко)
Усі інші додатки — непрямі.
Непрямий додаток означає предмет, на який дія безпосередньо не спрямована, не поширюється на нього, а лише стосується його.