Меню сайта
Категории раздела
Наш опрос
Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
Додаток прямий і непрямийДодаток
1) Додаток як другорядний член речення. Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх, крім називного). Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет, а саме: іменником, займенником чи іншою частиною мови в значенні іменника або словосполученням: Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі і рівного права для всіх… (І. Франко) Три явори посадила сестра при дорозі. (Т. Шевченко) Додаток, виражений неозначеною формою дієслова, називається інфінітивним: Я тобі наказую мовчати, з коня я не зійду… (Ю. Яновський) Я так люблю сіяти. 2) Залежність додатка від присудка. Додаток, як правило, залежить від присудка і пояснює присудок, або, рідше, інші члени речення: Вітер котив курай та перекотиполе. (Ю. Яновський) Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом. (М. Коцюбинський) 3) Додаток прямий і непрямий. Усі додатки, крім виражених неозначеною формою дієслова, поділяються на прямі й непрямі. Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку (кого? що?) без прийменника: Оксана насторожилась, аж голову підвела і вухо до батьків наставила. (А. Головко) Прямий додаток може стояти і в родовому відмінку: — якщо перед перехідним дієсловом є заперечна частка не: Оверко не підвів очей. (Ю. Яновський); — якщо дія переходить на частину предмета: Біля печі мати висунула горщик і в миску насипала борщу. (А. Головко) Усі інші додатки — непрямі. Непрямий додаток означає предмет, на який дія безпосередньо не спрямована, не поширюється на нього, а лише стосується його. |
Поиск
Архив записей
Друзья сайта
|
|||||||||