Обставина — це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб дії, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? тощо.
Види обставин за значенням
|
Вид обставини |
Відповідає |
Приклади |
|---|---|---|
|
Місця |
де? куди? звідки? |
Ідуть дівчата в поле жати (Т. Шевченко) |
|
Часу |
коли? відколи? доки? |
Сьогодні пішов сніг. |
|
Мети |
для чого? з якою метою? |
Нам слово треба для життя, для дії. |
|
Причини |
чому? через що? |
Очі в дівчини од страху розширились. |
|
Умови |
за якої умови? |
При вологій весні озимина буде доброю. |
|
Допустові |
незважаючи на що? |
Незважаючи на дощ, група вирушила в похід. |
|
Способу дії |
як? у який спосіб? |
Часто блимаючи горіла лампадка. |
|
Міри і ступеня |
якою мірою? як багато? |
Кожний рівчачок чи ямку сповнювала по вінця вода (О. Донченко) |
Обставини виражаються:
— прислівником: Опівночі падатиму рясною росою. (Т. Шевченко) Спросоння він голосно закричав. (І. Нечуй-Левицький);
— іменником у непрямому відмінку з прийменником або, рідше, без нього: Шумить весна у силі й цвіті. (М. Рильський);
— дієприслівником, дієприслівниковим зворотом : У казані дозріває, булькочучи, каша. (А. Малишко);
— неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини послухати. (М. Рильський)
Як й інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологічними зворотами : Жив собі як вареник у маслі. (Ю. Збанацький)