Написання частки не з різними частинами мови
Правила |
Приклади |
---|---|
Пишеться разом |
|
Якщо слово не вживається без частки не |
Іменник: небога, невістка, немовля; прикметник і дієприкметник: недбалий, несказаний, ненаситний, невгасимий; дієслово: неволити, ненавидіти, неславити; прислівник: недаремно, недарма, негайно, нехотя, несказанно |
Якщо додаванням не твориться слово з новим (часто протилежним) значенням |
Недовіра (підозра); небезпека (загроза); воля — неволя, друг — недруг |
У складі префікса недо-, що надає значення неповної якості |
Іменник: недогляд, недосяжність, недоук; дієприкметник, що перейшов у прикметник: недооцінений, недовиконаний, недокритий; дієслово: недобачити, недоважувати, недоказувати |
Із дієприкметником, якщо він є означенням і не має при собі пояснювальних слів |
Нерозроблені питання, несказані слова, неоцінений виступ |
Із дієприкметником і прикметником, якщо при них є слова вельми, дуже, надзвичайно, надто |
Надто неуважний студент, надзвичайно невеселий день, дуже недобрий вчинок |
Із частками |
Нехай, невже |
Із займенниками |
Неабихто, неабиякий |
Із сполучниками |
Немов, немовби, незважаючи на, немовбито, неначе, неначебто |
Пишеться окремо |
|
З усіма частинами мови, якщо вживається для заперечення наявності дії, ознаки предмета |
Іменник: він мені не брат; дієслово: не співає, не малює, не пише; дієприслівник: не пишучи, не читаючи, не малюючи; прислівник: не близько, не довго, не високо; прикметник: не синій, не гарний, не високий |
Із займенником, числівником та службовими словами |
Не такий, не п’ять, не до ладу, не тільки, не п’ятнадцятий, не до речі |
Із дієприкметником: — коли є протиставлення чи залежні від дієприкметника слова; — якщо дієприкметник виступає присудком |
Не виконане мною завдання; не сказане, а написане слово. Проблеми не розв’язані, картина не намальована |
«Розряди прислівників за значенням».
Розряди за значенням |
Приклади |
---|---|
Якісно-означальні |
весело, сумно |
Способу дії |
разом, удвох, гуртом |
Міри і ступеня |
ледве, трохи, мало |
Часу |
завтра, давно, торік |
Місця |
ліворуч, поблизу |
Причини |
згарячу, зопалу, спересердя |
Допусту |
наперекір, всупереч, умисне |
Мети |
напоказ, назло |
Модальні |
треба, слід, можна, до речі, зрештою, певно |
«Написання прислівників».
Правила |
Приклади |
---|---|
Разом пишуться |
|
Складні прислівники, утворені сполученням: прийменника з прислівником; прийменника з іменником; прийменника з короткою формою прикметника; прийменника з числівником; прийменника із займенником; кількох прийменників з будь-якою частиною мови;
кількох основ; часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови |
віднині, наскрізь, подекуди взимку, ззаду, наперед завидна, зрідка, спроста вдвоє, водно, натроє внічию, навіщо, передусім завтовшки, навмисне, навкоси, спідлоба ліворуч, мимоволі, натщесерце абияк, анітрохи, деінде |
Окремо пишуться |
|
Складні прислівники, утворені сполученням: прийменника з іменником; прийменника з повним прикметником чоловічого роду; прийменника по зі збірним числівником. Сполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників та прийменника; сполуки, що в реченні виконують функцію прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) та іменника |
без кінця, з болю, в обріз в основному, в цілому по двоє, по троє, по четверо з дня на день, з ранку до ночі, один в один
другого дня, таким чином, тим разом, тим часом |
Через дефіс пишуться |
|
Складні прислівники, утворені: від прикметників, займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -ому, -єму, -и; за допомогою префікса по від порядкових числівників; із частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то;
із двох прислівників; повторенням слова чи основи без службових слів або зі службовими словами між ними |
по-дружньому, по-нашому, по-своєму, по-материнськи по-перше, по-друге, по-третє будь-де, як-небудь, казна-коли, аби-то вряди-годи, десь-інде, сяк-так віч-на-віч, пліч-о-пліч, ледве-ледве, як-не-як |